PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Учасниця проекту потребує дорогого імплантату! | Я соромлюсь свого тіла
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9ImVrc3RyYXNlbnMuc3RiLnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Учасниця проекту потребує дорогого імплантату!

Я соромлюсь свого тіла

Ярослава Осипенко була б вродливою дівчиною, якщо б не зовнішній дефект, який псує їй молоде життя останні декілька років. У дівчини відсутня нижня щелепа і зуби. Спільними зусиллями ми можемо допомогти повернути Ярославі красу і віру в себе!

ярослава осипенко

Понівечене обличчя – наслідки важкого запалення. Вже 3 роки ця молода дівчина не може без сліз і болю поглянути на себе в дзеркало, а кожний прийом їжі для неї – важке випробування. Останні роки Яся уникає спілкування з людьми і намагається приховати шрами під довгим волоссям…

Ярославі всього лише 25 років. Вона народилася і виросла в Києві. Дівчина ніколи не бачила батька, а мати була наркозалежною. Жінка народила Ясю у стані «ломки». Все дитинство дівчинки нагадувало страшний сон. Єдиним адекватним членом сім’ї була бабуся-інвалід. Незабаром не стало і найближчої людини в житті Ясі. Після того, як померла і мати-наркоманка, дівчинку відправили до дитячого будинку, а трохи пізніше опікуном Ясі стала бабусина подруга. Дівчинка не змогла впоратися з душевною порожнечею і в 13 років почала вживати наркотики. За 5 років у неї почався остеомієліт нижньої щелепи, а ще за 2 роки кістка просто згнила – її залишки видалили під час складної операції. Не знаходячи сенсу жити далі, дівчина вирішила продати свою квартиру і накласти на себе руки.

На щастя, від цього кроку Яну врятував малознайомий чоловік, який підтримав дівчину і допоміг влаштувати на лікування до реабілітаційного центру. Нарешті Яся знайшла в собі сили позбутися залежності і змінити своє життя. Дівчина пройшла лікування, реабілітацію і зараз працює волонтером в тому ж реабілітаційному центрі, пише вірші і пісні, мріє вступити до інституту. Вона хоче стати психологом, допомагати людям, які загубилися в цьому житті.

Своїм прикладом Ярослава мріє довести, що вихід є, а залежність можна побороти. Найбільше бажання Яси – створити повноцінну сім’ю, якій у неї самої ніколи не було.

Унікальний імплантат з титану дозволить Ярославі Осипенко повернути красу і нормальне життя. Вона звернулася до проекту «Я Соромлюсь свого тіла» з проханням відновити щелепу. Після огляду кращих щелепно-лицьових хірургів висновок виявився невтішним – випадок складний і унікальний – такого в Україні ще ніхто не робив. Але шанс є. Для цього потрібно створити титановий протез і провести надскладну операцію з його встановлення.

Українські лікарі готові зробити операцію безкоштовно. Але сам унікальний імплантат потрібно виготовити на замовлення, і він коштує 755 480 гривень. Це дуже велика сума, але ми віримо, що разом допоможемо Яні почати нове повноцінне життя!

Зробити пожертву можна ТУТ!