PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9ImVrc3RyYXNlbnMuc3RiLnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Чому через відчуття голоду виникає злість?

Я соромлюсь свого тіла

Напевно вам доводилося помічати за собою, що ви починали злитися, коли хотілося їсти. Чи, можливо, навіть мимоволі провокували конфлікт. У цьому немає нічого дивного! Адже голодна людина справді не здатна впоратися з емоціями і контролювати спалахи агресії. Чому так відбувається? У чому причина того, що під час нападу голоду ми відчуваємо гнів? І як позбутися дратівливості через голод? Читайте в матеріалі.

Furious little boy waiting for dinner

Часто, коли ви голодні, прості речі здаються складними, стає важко зосередитися, і ви робите дурні помилки. А ще… мимоволі бурчите, чіпляєтесь до оточуючих, з легкістю можете зірватися на рідних чи близьких. Виявляється, цьому феномену є цілком наукове пояснення. Тож як пов’язані голод і злість?

Читайте також: Ожиріння у дітей: причини і наслідки

Фізіологія голодної злості

Вся справа в процесах, що відбуваються всередині вашого тіла. Не секрет, що людський мозок критично залежить від рівня глюкози для збереження працездатності. Білки, жири і вуглеводи розпадаються на прості цукри (такі, як глюкоза), амінокислоти і вільні жирні кислоти. Сахариди надходять у кров, звідки розподіляються по органах і тканинах та забезпечують нас енергією.

Woman with sweet food near refrigerator

Чим більше часу проходить з моменту останнього прийому їжі, тим менше поживних речовин циркулює у крові. І якщо рівень глюкози в крові значно падає, то ваш мозок сприймає це як сигнал загрози життю.

Вивільняються гормони-регулятори, в тому числі адреналін і кортизол, відомі гормони стресу. Організм починає бити на сполох, вимагаючи негайного поповнення запасів глюкози, щоб вижити. Закономірно, що разом зі сплеском адреналіну і кортизолу ви відчуваєте злість: мозку здається, що ситуація критична і ваша безпека під загрозою.

Як побороти голодну злість

Lunch box on working

Найпростіший спосіб впоратися з голодною злістю – з’їсти щось, перш ніж ви станете занадто голодним (і занадто злим). Однак пам’ятайте, що шоколадні батончики або снеки спровокують різкий стрибок рівня глюкози в крові, який і впаде надто швидко. Як результат, ви лише ще сильніше зголоднієте.

Тому постарайтеся обрати для перекусу більш натуральні та поживні продукти: вони дозволять не лише втамувати голод, а й не нашкодять здоров’ю. Найкраще почуття ситості підтримують складні вуглеводи – злаки, бобові, горіхи.

Висновок такий: перш ніж взятися за складну справу, обов’язково поїжте!

Читайте також: Що приготувати на сніданок: топ-5 корисних сендвічів

Читайте більше цікавих новин у Viber та Telegram СТБ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: